Памятні дати- квітень.

Квітень

 

Василевська Євгенія Василівна (1908-1991), вчений, педагог, громадський діяч.

Викладач Ніжинського педагогічного інституту ім. М.В. Гоголя (1950-1966). Завідувач кафедри зоології (1950-1952).

Кандидат біологічних наук (1939).

Двічі обиралася депутатом Верховної Ради УРСР IV та V скликання (1955, 1959).

110 років від дня народження

 

1 (20 березня за ст. ст.)Тарновський Василь Васильович (молодший) (1838-1899), громадський  і культурний діяч, меценат.

Маршалок  Ніжинського повіту (1875-1887).

Видатний український меценат. Зібрав велику колекцію козацько-гетьманської музейної й архівної старовини і створив унікальну збірку Шевченкіани. Видав альбом з фотографіями Шевченкових офортів і каталог своїх музейних колекцій, а також альбом гетьманів («Исторические деятели Юго-Западной России». В. Антоновича й В. Беца). Фундатор Музею Українських старожитностей (нині Чернігівський державний історичний музей), який він записав 1897 року Чернігівському Земству.

180 років від дня народження

 

2 (21 березня за ст. ст.) Артинов Михайло Григорович (1853-1913), український  архітектор.

Уродженець Ніжина.

Батько походив із ніжинських греків. Старший брат вінницького архітектора Григорія Артинова.

1879 р. закінчив Будівельне училище в Петербурзі, одержав звання цивільного інженера і чин X класу. Наприкінці XIX ст. працював у Києві, де за його проектами збудовані: особняк на розі вулиць Інститутської і Садової (1896 р.); дитяча лікарня Товариства надання допомоги хворим дітям на вул. Бульварно-Кудрявській № 20 (1897-1898); прибутковий будинок Сніжка і Хлебникової на розі вулиць Пушкінської №45 і Караваївської (1899-1901); Лук’янівський народний будинок на вул. Дігтярній (1899-1902). Розробив проект лікарні Товариства лікувальних закладів для хронічно хворих дітей на Парковій дорозі № 3-5 (1903 р., доробив А. Мінкус). Значну частину будівель виконував у формах неоросійського стильового напрямку, використовував також форми неороманіки і неоренесансу.

165 років від дня народження

 

4 – Бистрицька  Еліна Авраамівна  (1928), російська актриса театру та кіно.

Юнацькі роки пройшли в Ніжині. Навчалася у Ніжинській музичній школі (балетний клас) та Ніжинському педагогічному інституті ім. М.В. Гоголя (1-й курс). Закінчила Ніжинське медичне училище (1947).

Народна артистка СРСР (1978). Професор, академік Академії Російського мистецтва, віце-президент  Міжнародного  фонду матері та дитини. Засновник Благодійного фонду підтримки мистецтва та науки ім. Бистрицької (1994).

Найбільш відомі ролі у кіно: «Тихий Дон» (реж. С. Герасимов, 1958); «Добровольцы» (реж. Ю. Єгоров, 1958); «Все остается людям» (реж. Г. Натансон, 1963).

Нагороджена багатьма орденами і медалями.

90 років від дня народження

 

5 – Галактіонов Петро Олексійович (1923-2012), письменник.

Проживав у Ніжині (з 1939 р.). Навчався у Ніжинській середній школі №3. Випускник Ніжинського педагогічного інституту.

Працював директором школи в с. Степові Хутори Носівського району. Учасник Другої світової війни. Доброволець Чернігівської диверсійної школи.

Твори: Стихи и проза. – Нежин, 2004; Повесть о мятежном детстве и опаленной юности. – Нежин: Изд. НГУ им. Н. Гоголя, 2006.

95 років від дня народження

 

9 – Якимченко Олександр Георгійович (1878-1929), художник, декоратор. Уродженець Ніжина.

У 1991 р. донька художника Людмила Якимченко подарувала місту Ніжину 75 робіт батька, які експонуються в художньому відділі Ніжинського краєзнавчого музею імені Івана Спаського.

Випускник Строганівського училища. Певний час працював у Парижі. Брав участь у виставках художнього об’єднання «Мир искусства», оформлював літературно-художній журнал «Весы», основний орган російського символізму. Іллюстрував Повне зібрання творів Ю. Лєрмонтова (1914-1915). Співавтор герба СРСР (1923). Учасник першої російської художньої виставки у Берліні (1922), XIV Міжнародної виставки мистецтва у Венеції (1924), Міжнародної виставки художньо-декоративного мистецтва у Парижі (1925). У період з 1918 по 1929 рік прийняв участь у 21 виставці.

140 років від дня народження

 

10 – Сементовський-Курилло Костянтин Максимович (літ. псевд. Калайденський) (1823-1902), український етнограф, фольклорист, літературний критик.

Випускник Ніжинського Фізико-математичного ліцею кн. Безбородька (1839).

Дійсний статський радник (1869). Дійсний член Російського географічного товариства (1847). Працював чиновником у Чернігові, Полтаві, Харкові, Орлі та ін. Керував справами правління Амурської компанії в Санкт-Петербурзі (1858-1861).

Близький до І. Срезневського, М. Костомарова, Г. Квітки-Основ’яненка, П. Гулака-Артемовського, А. Метлинського.

Зібрав чимало фольклорних та етнографічних матеріалів про народні звичаї.

Автор низки статей з економічних і політичних питань в «Журналі для акціонерів» та «Біржових Відомостях» за 1865-1868 рр. Статтею «Еще вот как думают областяне» К. Сементовський різко відгукнувся на негативне ставлення «Отечественных запи­сок» до української мови й літератури.

Нагороджений 3 орденами св. Станіслава 2-го ступ. (1859, 1861) та 1-го ступ. (1871), 2 орденами св. Анни 2-го ступ. (1863, 1865), 2 орденами св. Володимира 4-го ступ. (1865) та 3-го ступ. (1867).

Праці: Очерк малороссийских поверий и обычаев, относящихся к праздникам // Молодик. – Харків, 1843; Г. Ф. Квитка-Основьяненко. Биографический очерк // Москвитянин, 1843; Замечания о праздниках у малороссиян // Маяк. – СПб., 1843.

195 років від дня народження

 

14 (1 за ст. ст.)Лисянський Юрій Федорович (1773-1837), видатний мореплавець, географ. Уродженець Ніжина.

Народився у родині протоієрея Ніжинської церкви Іоанна Богослова. Дитячі роки пройшли у Ніжині. У 1827 році перебуваючи у Ніжині Ю. Лисянський подарував директору Ніжинського ліцею І. Орлаю повний комплект видання книги «Путешествие вокруг света на корабле “Нева” в 1803-1806 годах», яка нині зберігається у Музеї рідкісної книги Ніжинського державного університету ім. М.В. Гоголя.

Одна із вулиць міста та сквер носять його ім’я; встановлено пам’ятник мореплавцю (1974, скульптор К. Годулян, архітектор В. Костін).

Засновник російської школи океанографії. Капітан судна «Нева» під час першої російської кругосвітньої подорожі (1803-1806). Ім’ям Лисянського названо 12 географічних об’єктів, в тому числі гора на острові Сахалін та острів Лисянського (англ. Lisianski Island) в Гавайському архіпелазі (США).

245 років від дня народження

 

18 – Арват Федір Степанович (1928-1999), мовознавець, педагог.

Ректор Ніжинського педагогічного інституту імені М.В. Гоголя (1978-1995).

Кандидат філологічних наук (1964), професор (1989). Дійсний член-засновник Академії педагогічних наук України (1992). Заслужений працівник народної освіти України (1999).

Займався вивченням спадщини М. Гоголя та проблемами українського перекладу. Автор понад 50-ти монографій, підручників, наукових публікацій. Редактор і співавтор колективних досліджень «Родинно-сімейна енциклопедія» (К., 1996), «Педагогіка спілкування» (К., 1997).

Нагороджений орденами Трудового Червоного Прапора та Дружби народів.

90 років від дня народження

 

20 (7 квітня за ст. ст)Беклемішева  Ірина Михайлівна (1908-1988), український живописець.

Уродженка Ніжина.

Закінчила Київський художній інститут (КХІ) (1927). Викладач КХІ  (1936-1941). Член Спілки художників України (1938). Заслужений діяч мистецтв УРСР (1964).

З 1939 року працювала переважно у галузі пейзажу: відтворювала природу Буковини, Поділля, Криму, Черкащини, Київщини. Серед найкращих творів: «На Дністрі» (1948), «Лісосплав» (1950), «Квітуча яблуня» (1952), «Весна на Буковині» (1958), «З Канівських круч» (1964), «Стежки історії» (1967), «Сині Карпати» (1969) та ін. Приймала участь у виставках (з 1927 р.). Персональні  виставки: у Чернівцях (1958, 1970, 1971, 1993), Києві (1959). Твори зберігаються в Національному художньому музеї України, Харківському, Чернівецькому художніх музеях.

110 років від дня народження

 

20 – Бойко Олександр Дмитрович (1958), історик, політолог.

Працює в Ніжинському державному університеті ім. Миколи Гоголя (НДУ) (з 1980 р.). Ректор НДУ ім. Миколи Гоголя (2006-2016).

Доктор політичних наук (2003). Професор (2005). Відмінник освіти України.

Автор понад 300 наукових праць. Сфера наукових інтересів – проблеми новітньої історії України, суспільно-політичні трансформації та модернізації в історії людства, політична психологія. Нагороджений медаллю К.Д. Ушинського АПН України (2007). Лауреат премії журналу «Сучасність» та Ліги українських меценатів у номінації «Суспільно-політичні науки» (2003).

Праці: Україна у 1985-1991 рр. Основні тенденції суспільно-політичного розвитку. – К., 2002; Анатомія політичного маніпулювання. – Ніжин, 2007; Історія України. – К.: Академвидав, 2002; Історія України у XX столітті (20-90-ті роки). – Ніжин, 1994; Україна 1991-1995 років: Тіні минулого чи контури майбутнього? (Нариси з новітньої історії). – К., 1996; Політичне маніпулювання. – К., 2009.

60 років від дня народження

 

24 (12 квітня за ст. ст.)  за ін. даними (13(01) січ.)Корабльов Василь Миколайович (1873-1936/1937), учений, журналіст, освітній  діяч, мемуарист.

Випускник Ніжинської класичної гімназії (1893).

Вивчав слов’янські мови на Балканах, зазнав переслідувань з боку австро-угорської поліції за пропаганду слов’янофільских ідей. Контактував з Галицько-руською матицею. Досліджував літературну спадщину російських письменників. Перекладав твори сербського письменника Б. Нушича. Один із фундаторів Інституту слов’янознавства АН СРСР. Голова Українського  наукового  товариства у Ленінграді. Заарештований (1934) і висланий до Алма-Ати (Казахстан), де й помер. Реабілітований (1956, посмертно).

Праці: События в Македонии и Старой Сербии. – СПб., 1903; Литературные заметки. – СПб., 1908; Признательная Болгария. – СПб., 1908; Сербская матица и ее деятельность. – СПб., 1908; Славянский съезд в Праге 1908 года. – СПб., 1908; Крах неославизма // Славянские известия. – 1910. – №2; Константин Аксаков. – СПб., 1911; Об­­разцы сербохорватской литературы. – СПб., 1914; Славянский мученик Ян Гус из Гусинца. – Пг., 1915. Образцы чешского литературного языка. – Петроград, 1915.

145 років від дня народження

 

26 (14 за ст. ст.) Кулжинський Іван Григорович (1803-1884), педагог, письменник, історик, етнограф.

Викладач латинської мови в Ніжинській Гімназії вищих наук кн. Безбородька (1825-1829). Інспектор Ніжинського  Юридичного ліцею кн. Безбородька (1841-1843). Учитель М. Гоголя, М. Кукольника, Є. Гребінки. Після 1847 року остаточно переселяється до Ніжина. Похований у Ніжинському Благовіщенському чоловічому монастирі (1884).

Опублікував більше 90 творів: романтичних віршів, історичної та учбової літератури. Разом зі своїм сином Григорієм видавав у Харкові журнал «Благовест» (з 1883 р.). Від 1840-х років став на реакційні позиції, виступаючи проти української мови та української літератури.

Нагороджений орденами Св. Анни 3 ступ. (1840), та 2 ступ. (1847), медаллю «В пам’ять війни з Англією і Францією».

215 років від дня народження

 

30 – Сльозка Микола Йосипович (1928-2009), український актор.

Випускник Ніжинського культосвітнього технікуму.

Народний артист УРСР (1980). Понад 30 років працював в Одеському українському музично-драматичному театрі ім. В. Василька. Знявся у 16 художніх фільмах.

В Одесі, на вулиці Ніжинській, на фасаді будинку, де він жив, відкрито пам’ятну дошку на його честь.

90 років від дня народження

   

 

department_admin