Пам”ятні дати ( серпень )

Серпень

 

7 (26 липня за ст. ст.)Абрамович Дмитро Іванович (1873-1955), український історик літератури й мови, філолог-славіст, палеограф, джерелознавець.

Працював у Ніжинському Інституті народної освіти (НІНО) з організації бібліографічного відділу часопису «Україна».

Випускник Петербурзької духовної академії (1897). Член-кореспондент АН СРСР (1921). Науковий співробітник ВУАН (в кінці 1920-тих pp.)

Працював над історичною хрестоматією української мови.

Головна праця «Исследование о Киево-Печерском патерике как историко-литературном памятнике» (1901-1902), за оцінкою І. Франка (1903), «є дуже пильним і старанним зводом усього того, що досі було зроблено для вияснення літературної історії та історичної вартості Києво-Печерського патерика».

Нагороджений орденами св. Анни і св. Станіслава 2-го і 3-го ступ.

 

145 років від дня народження

 

10 – Рековець Леонід Іванович (1948), біолог.

Уродженець с. Бобрик Ніжинського району. Професор, зав. кафедри зоології Ніжинського державного університету ім. М. Гоголя.

Доктор біологічних наук. Заступник директора з наукової роботи Інституту зоології АН України. Головний науковий співробітник Національного науково-природничого музею НАН України (з 1995 р).

Лауреат премії ім. І.І. Шмальгаузена НАН України (1997).

Автор понад 200 наукових статей та монографій.

70 років від дня народження

 

15 (3 за ст. ст.)Пономарьов Степан Іванович (1828-1913), філолог, бібліограф, літературознавець.

Випускник Ніжинського Юридичного ліцею кн. Безбородька (1846, срібна медаль). У 1876-1877 рр. Ніжинський Історико-філологічний інститут відрядив С. Пономарьова до Москви прийняти бібліотеку професора Московського університету, академіка С. Шевирьова, яку він і привіз до Ніжина.

Член-кореспондент Російської Академії наук. Мав близько 40 псевдонімів, якими підписував свої статті та нариси, в т.ч. «Граф бібліо», «Книжник», «Одинокий», «Руський», «3алізняк». Був співробітником більш, ніж 50-ти періодичних видань. Склав, відредагував і видав більше 700 праць, багато з яких є суто бібліографічними. Деякі з праць ненадруковані й нині. Це «Зборник малороссийских пословиц и поговорок», «Систематический каталог Максимовича», «Город Конотоп» тощо. У 1873-1874 роках С.І. Пономарьов відвідав Афон і Святу Землю. Склав каталоги бібліотеки Російського Свято-Пантелеймонового монастиря, бібліотеки російської духовної місії в Єрусалимі. Сучасники називали його «співаком Святої Землі». Відвідини Палестини надихнули його на створення фундаментальної праці «Иерусалим и Палестина в русской литературе, науке, живописи и переводах» (СПб., 1877). Автор словника «Достопамятные уроженцы Черниговской губернии» (1898). Склав повну бібліографію творів М. Максимовича. Вивчав творчість М. Гоголя. Опублікував матеріали: «Подлинники писем Гоголя к Максимовичу» («Киевская старина», 1884, IV), «Нежинский журнал Гоголя» («Киевская старина», 1884, V).

190 років від дня народження

 

19 – Шеремет Олександр Степанович (1898-1985),  український архітектор. Уродженець Ніжина.

Випускник Київського художнього інституту (нині Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури) (1929).

Працював у Харкові та Луганську у проектних установах, обіймав посаду головного архітектора Луганська (1937-1969). Автор і співавтор понад 40 будівель і споруд Луганська.

Учасник Другої світової війни.

120 років від дня народження

 

20 – Одарченко Петро Васильович (1903-2006), український літературознавець, критик, публіцист, мовознавець.

Випускник Ніжинський Інститут народної освіти (НІНО) (1926). Викладав курси в НІНО (1928), виконував обов’язки доцента (з 1929 р.). Редактор «Наукових записок Ніжинської науково-дослідної кафедри історії культури та мови».

Дійсний член Української вільної академії наук (УВАН) (12 років – секретар Вашингтонської групи, з 1973 р. – голова). Член Наукового товариства ім. Шевченка (НТШ) та Національної спілки письменників України (1993).

Репресований (1929). 1942 року емігрував за кордон. Працював у Бібліотеці Конгресу США (1952-1954), на радіостанції «Голос Америки» на посаді перекладача й редактора (1955-1973). Помер у Вашингтоні.

Автор понад 500 праць. У дисертації «Стиль Лесі Українки» були зроблені перші спроби порівняльно-історичного методу в сфері українознавства.

Праці: Русифікація України і боротьба за рятування української нації. – 1985; Леся Українка: розвідки різних років. – К,1994;  Тарас Шевченко і українська література. – К.:  Смолоскип, 1994; Українська література. – К., 1995; Про культуру української мови. – К.:  Смолоскип, 1997.

115 років від дня народження

 

 

23 – 110 років від часу заснування (1908) Ніжинського коледжу культури і мистецтв імені Марії Заньковецької.

У 1908 році за рішенням загальних зборів Ніжинського товариства поширення комерційної освіти відкрилося Комерційне училище з терміном навчання 7 років. Реорганізовано: трудова школа (1920), технікум радянського будівництва (1930-1932), технікум комуністичної освіти (1932-1934), бібліотечний технікум (1934-1941), технікум політосвіти (1943-1947), технікум підготовки культурно-освітніх працівників (1947-1962), культурно-освітнє училище (1962-1990),  училище культури (1990-2000), училище культури і мистецтв імені Марії Заньковецької (НУКіМ) (2000-2017). Нині – Ніжинський коледж культури і мистецтв імені Марії Заньковецької.

При коледжі працює дитяча школа мистецтв (з 1991 р.).

 

26 (13 за ст. ст.)Лєвіна Роза Юхимівна (1908-1987), ботанік.

Уродженка Ніжина.

Доктор біологічних наук. Перший доктор наук і перший професор Воронежського державного університету. Заснувала (1959) дослідну лабораторію насіннєвого розмноження, яка з 1957 року носить її ім’я, і наукову школу (нині кардіологічний центр країни). Підготувала сім кандидатів наук. Ініціатор і організатор  I-ї Всесоюзної школи з теоретичної морфології рослин на базі Ульяновського педагогічного інституту. Член Ради Всесоюзного ботанічного товариства і ради АН СРСР з проблем раціонального використання і охорони рослин.

Наукові дослідження з питань розселення насіння, карпології. Опублікувала понад 130 наукових статей, монографій, навчальних посібників. Розроблена нею 1961 року ієрархічна класифікація плодів ввійшла в класичний підручник ботаніки Жуковського та інші навчальні посібники.

Відмінник освіти СРСР. Нагороджена орденом «Знак Пошани», медалями.

Праці: Способы распространения плодов и семян. – М., 1957.; Плоды (морфология, экология, практическое значение). – Саратов, 1967; Очерки по систематике растений. – Ульяновск, 1971; Репродуктивная биология семенных растений (обзор проблемы).  – М., 1981; Морфология и экология плодов. – Л.: Наука, 1987.

110 років від дня народження

 

30 – Святний Сергій Олексійович (1958), український народний майстер, різьбляр.

Випускник Ніжинського училища культури і мистецтв імені Марії Заньковецької (2013). Проживає у Ніжині. Один із засновників «Містечка майстрів» на традиційному Ніжинському Покровському ярмарку.

Член Національної спілки майстрів народного мистецтва України (1993), член Чернігівського обласного відділення Спілки майстрів декоративно-прикладного мистецтва.

Творить у жанрі народної іграшки, народних музичних інструментів та традиційного чернігівського посуду. У своїх роботах використовує форми та орнаменти народної різьби Чернігівського краю, у такий спосіб відтворюючи кращі традиції поліського різьблення. Учасник Міжнародних, Всеукраїнських конкурсів, ярмарків, виставок.

60 років від дня народження

 

31 – Дрозд Ірина Кузьмівна (1968), економіст.

Уродженка Ніжина.

Доктор економічних наук (2006). Професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка (2012). Завідувач кафедри «Економічний аналіз» Одеського національного економічного університету (з 2013 р.). Досліджує питання становлення системи фінансового контролю в Україні, зокрема методики державного фінансового аудиту, етичного кодексу аудиторів. Член Громадської ради Комітету Верховної Ради України з податкової та митної політики. Член редколегій журналів «Казна України» та «Баланс».

Праці: Контроль економічних систем. – К.: Імекс-ЛТД, 2004; Державний фінансовий контроль: Навч. посіб. – К.:  Імекс-ЛТД, 2007 (співавт.); Аудит у зарубіжних країнах: Навч. посіб. – К.: Кафедра, 2011.

50 років від дня народження

 

department_admin