Родинні скарби

Слово «скарб» завжди викликає у нас асоціації з чимось коштовним, матеріальним, тим, що має ціну. Але є скарби, які не підлягають жодному оцінюванню, адже бережуть пам’ять про своїх близьких та рідних людей.

Ми знаємо, що в багатьох оселях старовинні предмети домашнього вжитку припадали пилом на горищах, деякі продавалися за безцінь або викидалися на смітники. Але деяким предметам пощастило, як ось цим рушникам з різних регіонів Чернігівщини, які представлені у Ніжинській центральній міській бібліотеці на виставці «Родинні скарби». Основу експозиції складають рушники сім’ї вчителя ЗОШ № 4 Валентини Штепури. Вони привертають до себе увагу виразністю та неповторністю узорів,своєю символікою, колористикою. Ми бачимо різну техніку вишивки, швів: ниточка до ниточки, хрестик до хрестика. Світяться вони любов’ю, оптимізмом і підчас гумором. Кожен з цих рушників унікальний і має власну історію.

Дісталися рушники Валентині Іванівні від мами, Галини Іванівни, а їй в свою чергу від мами Катерини Михайлівни Шевченко та її сестри – Домнікії Михайлівни Данилової. Валентина Іванівна згадує, що дитинство пройшло серед бабусиних ікон, а їх було багато, прикрашених рушниками. Бабусю Катю та її сестру Домнікію вчила вишивати їх мати, адже в ті часи дівчатка починали володіти мистецтвом вишивання з 7-8 років. І з того часу вони просто не уявляли свого життя без вишивки. Навіть на весілля своїй сестри весільний рушник Домнікія Михайлівна вишила власноруч, а сама так заміж і не вийшла, бо мала хворобу серця. Але виклала на полотні всі ті почуття та надії, які має дівчина перед  вступом в шлюб.

Чому рушники й досі зберігаються у Валентини Штепури? «Спочатку було просто жаль викинути», – як говорить сама Валентина, – «а згодом вони стали дорогим нетлінним скарбом, який нагадує про таких близьких серцю людей». Вони вже відійшли у вічність, а відтворені ними узори та кропітка праця живуть і досі.

Коли дивишся на ці витвори народного мистецтва, виникає думка: скільки праці і часу йшло на це «повсякденне», без якого раніше ніхто не уявляв свого життя!

Тож якщо ви випадково знайшли на горищі старовинні речі, які на перший погляд непотрібні,  не поспішайте їх викидати     Олена Єкименко,

директор ЦБС

Родиннi_скарби

department_admin